Звідси
Gк cк = Gн cн – W c* (1.6)
Підставляємо значення iн, iк та Gк ск в рівняння (1.5), отримаємо
G н cн tн + DIг = Gн cн tк – W c*tк + WI + Dc*0 + Qконц + Qп
Із останнього рівняння визначаємо кількість тепла, яке підводиться за одиницю часу з теплоносієм (гріючим паром), або теплове навантаження Q випарного апарату:
Q = D(Iг – c*0) = Gн cн(tк – tн ) + W(I – c*tк) + Qконц + Qп (1.7)
Перша член правої частини рівняння (1.7) відображає витрату тепла в апараті на нагрівання початкового розчину до температури кипіння, другий член правої частини – витрату тепла на випаровування вологи із матеріалу. Крім цього, тепло витрачається на концентрування розчину (якщо тепловий ефект концентрування негативний), і на компенсацію витрат тепла в оточуюче середовище.
Із рівняння (1.7) може бути визначена витрата гріючого пару:
Gнcн(tк – tн ) + W(I – c*tк) + Qконц + Qп
D = ————————————————————— (1.8)
Iг – c*0
де Iг – c*0 = г (величина г – теплота конденсації гріючого пару).
В рівняння (1.8) входить теплота концентрування Qконц виражає тепловий ефект концентрування розчину.
