Поверхня нагріву

Практично, з врахуванням втрат тепла, питома витрата гріючого пару підвищується і складає 1,1 – 1,2 кг/кг води.
Поверхня нагріву:
Поверхня нагріву неперервно діючого випарного апарату визначається на основі рівняння теплопередачі:
F = Q/(K*^tкор)
де Q – теплове навантаження апарату; K – коефіцієнт теплопередачі.
Коефіцієнт теплопередачі понижується з підвищенням концентрації а також з пониженням температури кипіння розчину.
Корисна різниця температур у випарному апараті – різниця температур конденсації гріючої пари і температури кипіння випарюваного розчину:
^tкор = T – tкип .
В апаратах з циркуляцією розчину, яка забезпечує його повне перемішування величина ^tкор є постійною.
У випарних апаратах з природньою циркуляцією концентрація маси розчину в апараті близька до кінцевої, і по цій причині розрахункову величину tкип приймають по кінцевій температурі розчину.
Температурні втрати і температура кипіння розчинів.
У випарному апараті виникають температурні втрати, загальна величина яких складується із температурної , гідростатичної та гідравлічної депресій.